12 цікавих місць Києва, які варто відвідати

Софійський собор.
Софія Київська має тисячолітню історію. Її було споруджено за часів Ярослава Мудрого – мармуровий саркофаг з його поховання зберігся дотепер. Інтер’єр Софії вражає древніми фресками та мозаїками. Головна, п’ятиметрова заввишки мозаїка Богоматір Оранта пережила усі руйнування, що їх зазнавав собор упродовж віків, і вважається оберегом Києва та України. Маловідома «родзинка» Софії схована всередині веж, обіч сходів. Це стінопис на світські сюжети й сотні графіті, що їх у давнину вишкрябали на стінах прості кияни.


Києво-Печерська лавра.
Гігантський монастир, а тепер — історико-культурний заповідник (частиною якого досі користується монастир) завжди був справжнім «містом у місті». Тут ви незчуєтеся, як кілька годин поспіль проблукаєте вгору і вниз лабіринтами лаврських вуличок поміж великих і малих храмів, будинків і мурів. Хоч раз треба побувати у лаврських печерах із сотнями мощів святих, про надприродні властивості яких ходить чимало легенд. А із дзвіниці заввишки 96,5 м можна охопити поглядом і саму Лавру, і далекі краєвиди обох берегів Дніпра. Мабуть, вам не вистачить і дня, щоб відвідати всі музеї, розташовані на території Лаври: Музей мікромініатюр Миколи Сядристого, Музей історичних коштовностей, Музей декоративно-прикладного мистецтва, Музей книги, Музей кіно й традиційних народних інструментів.


Успенський собор.
Головний собор Києво-Печерської лаври було споруджено в другій половині XI ст., а у XVIII ст. перебудовано у формах українського бароко. Довгі віки він був усипальнею князів, митрополитів, можновладців. Під час війни, 3 листопада 1941 року Успенський собор був висаджений у повітря. Як один із символів України, його відбудували вже за часів незалежності, у 1998–2000 роках.


Володимирська гірка, фунікулер і пішохідний міст.
З чарівної Володимирської гірки відкриваються краєвиди Дніпра, Подолу, Лівого берега, Печерських пагорбів. Схилами гори розбігаються доріжки, вибрукувані старовинною жовтою цеглою. На середній терасі ще 1853 року встановлено пам’ятник князю Володимиру, який хрестив Київську Русь-Україну. Саме біля цього пам’ятника починається (чи закінчується) новий пішохідний міст, який сполучає Володимирську гірку з Аркою дружби народів.

Між верхівкою та підніжжям гори курсує фунікулер – єдиний в Україні. Він незмінно діє вже понад століття: відкриття «Михайлівського електричного підйому», що найкоротшим шляхом з’єднав Верхнє місто і Поділ, відбулося 7 травня 1905 року.


Андріївський узвіз.
Одна з найдавніших київських вулиць, Андріївський узвіз збігає з Верхнього міста на Поділ, звиваючись між схилами Замкової гори й Уздихальниці. Над ним підноситься елегантна Андріївська церква, збудована у 1749–1754 роках за проектом Бартоломео Растреллі. Нижче розташовані «Замок Ричарда Левове Серце» – на переконання киян, населений привидами, Музей Булгакова, Музей одної вулиці, Театр на Подолі. Андріївський узвіз – вулиця художніх галерей, сувенірних крамниць, арт-кав’ярень. Цілорічно тут просто неба продаються твори мистецтва та сувеніри.


Пейзажна алея.
Це саме те місце, де неодмінно треба фотографуватися. Якщо ви хочете зробити яскраві, незвичайні кадри – вам сюди. 2009 року в межах боротьби з незаконною забудовою алеї тут було створено дитячий майданчик із дивовижними персонажами з «Аліси» й інших книжок. Серед них – викладені мозаїкою тридцятиметрова кішка-стоніжка, дитяча гірка, на якій можна вистромити голову з усмішки Чеширського кота, фонтани у вигляді слоника та зебр, лавки-кролики та багато іншого.


Воздвиженка.
Пустир на місці знесених ще у 1980-ті хаток урочищ Гончарі та Кожум’яки (згадайте фільм «За двома зайцями») на початку двохтисячних нашвидкуруч забудували стилізованими під старовину будинками. Вартість квадратних метрів зашкалювала. Проте ті, хто придбали тут житло, так в нього й не заселилися: через старі комунікації та дешеві будматеріали «елітні» будинки виявилися непридатними для життя. Проте після недавньої реконструкції з мертвого кварталу Воздвиженка стрімко перетворюється на модний район. Чи не щомісяця тут відкриваються нові бари, галереї, магазини актуальних брендів і спортклуби. А ще вона лишається знахідкою для тих, хто шукає нетипові місця для фотосесій.


Будинок з химерами.
Будинок у стилі модерн спорудив для себе у 1901–1903 роках Владислав Городецький – тоді вже успішний київський архітектор. Оселя господаря займала бельетаж, квартири на інших поверхах здавалися в оренду. Палкий шанувальник полювання у далеких країнах,  він оздобив дах і фасад свого будинку скульптурами дівчат і різноманітних тварин – від жаб до носорогів. Мисливські трофеї та морські чудовиська – головна тема так само екзотичного інтер’єру споруди. Нині Будинок з химерами служить для президентських прийомів, але побачити його з середини все ж таки можна.


Миколаївський костел.
Як і Будинок з химерами, будівля Національного художнього музею та караїмська кенаса, Миколаївський костел належить до витворів архітектора Владислава Городецького, який сміливо експериментував з історичними стилями. Для костелу він обрав готичний — і як нам здається, не прогадав. Костел діє як храм і водночас слугує Залом органної та камерної музики.


Русанівські фонтани.
Комплекс із 15 світломузичних фонтанів розташований в акваторії Русанівського каналу, штучно створеного наприкінці 1970-х, коли розбудовувалася Русанівка – новий, модерний на той час житловий масив на Лівому березі Дніпра. Для прогулянок і відпочинку було спроектовано набережну, яку прикрасили «гейзерами», струмені яких здіймаються прямо з водного плеса на висоту до 30 метрів.



Оболонська набережна та парк «Наталка».
Це місце справжньої дефіляди, де велелюдно цілий рік, а особливо, коли тепло. Низом тягнеться смуга піску – там засмагають, пікнікують і купаються. Верхом прогулюються пішки, їздять на велосипедах, роликах і взагалі всьому, що має коліщатка, пригощаються на літніх терасах. На набережній є кілька дитячих майданчиків, мотузковий парк, пункт прокату катамаранів, тренажери, майданчик воркауту, волейбольні майданчики, сад скульптур. Закінчується набережна сучасним парком «Наталка».


Новий ботсад.
Величезний ботанічний сад імені Гришка розкинувся на пагорбах над Дніпром. Він створений за принципом географічних зон: тут є ділянки «Степи України», «Українські Карпати», «Крим», «Далекий Схід», «Кавказ», «Середня Азія» тощо, а також моносади – сад магнолій, буковий ліс, березовий гай, розарій та сирингарій – величезний сад з десятками сортів бузку. Саме з нього відкривається мальовничий краєвид Видубицького монастиря.


Астрономічна обсерваторія.
У Києві є дві обсерваторії: одна належить до Київського національного університету імені Т. Шевченка, інша – до Національної академії наук. Перша розташована у центрі міста, на вулиці Обсерваторній. За попереднім записом, що ведеться через сайт, сюди можна потрапити на вечірню екскурсію, щоб поспостерігати у телескоп за зоряним небом і відвідати Астрономічний музей. Головна астрономічна обсерваторія НАНУ розташована на околиці міста, у Голосієві. Сюди теж запрошують приходити на екскурсії і брати участь в аматорських астрономічних спостереженнях. Проблема щодо обох обсерваторій – усі ці заходи проводяться лише для груп, за попереднім узгодженням.

Це захоплююче))